Дата: 18 березня 2021 року
Урок № 51-52
Тема: Основи еволюційної філогенії та систематики. Неклітинні форми життя: віруси. Прокаріоти
Основи еволюційної філогенії та систематики.
Опорний конспект
І.
ПРИГАДАЙТЕ Усно
·
Що
таке систематика?
·
Як
називаються окремі систематичні категорії?
·
Які
таксони ви знаєте?
·
Що
таке вид?
·
Чи
є відмінності у систематиці рослин і тварин?
·
На
які групи поділяють царства Рослини і Тварини?
·
За
якими принципами класифікують живі організми?
·
Хто
з вчених запровадив подвійні назви організмів (бінарну номенклатуру)?
ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Робота з підручником, створення ментальної карти.
1.
Біорізноманіття.
Біорізноманіття – різноманіття організмів, видів та їхніх угруповань.
Біорізноманіття існує скрізь,
– як у воді, так і на суходолі. Воно включає
в себе всі організми: від мікроскопічних бактерій до рослин і тварин зі складною будовою.
Поняття ввів Едвард Вілсон в 1988р.
Наука, що
займається вивченням закономірностей та
еволюції біорізноманіття – диверсикологія.
Типи
різноманіття:
·
генетичне
(різноманітність генів усіх організмів);
·
видове
(вивчає систематика );
·
екосистемне
(різноманітність біотопів і біоценозів у різних ділянках Землі).
Основними чинниками, що загрожують різноманіттю, є:
·
скорочення
ареалів через діяльність людини;
·
надмірна
експлуатація біоресурсів (н-д, рибальство знищило до 80% рибної біомаси);
·
забруднене
середовище (черепахи і пластик);
·
вторгнення
чужорідних видів (азійський короп у водоймах Європи).
Значення
біорізноманіття:
·
стійкість
та розвиток біосфери;
·
забезпечення
колообігу речовин;
·
регуляція
клімату;
·
забезпечення
людини ресурсами: їжею, сировиною, ліками.
2.
Систематика.
Біологічна систематика – біологічна наука, що займається класифікацією
організмів.
Основні
систематичні категорії ввів шведський учений Карл Лінней (XVIII ст.). Він також запровадив бінарну номенклатуру. Її сутність полягає в подвійному найменуванні
латинською мовою. Перше слово позначає родову назву, друге – видову:
Homosapiens –
людина
Drosophilamelanogaster
– дрозофіла
Violarostata –
фіалка
Фундаментальною
основою сучасної систематики є ідея про єдність походження живих організмів й еволюцію органічного світу, що призвела до існуючого різноманіття живих організмів.
Керуючись цими ідеями, сучасна систематика будує природну систему на основі філогенетичного споріднення (спільності походження, близькості і дальності
спорідненості між різними видами) аналізованих форм. Ступінь родинних відносин між
порівнюваними видами базується на їх морфологічному, анатомічному,
біохімічному, генетичному критеріях.
Для
систематизації величезної кількості живих істот у біології використовуються систематичні
категорії, або таксони. Вони
складають свою ієрархію підпорядкування, де таксони більш низького
рангу входять до складу таксонів більш високого рангу. В даний час
використовуються наступні основні таксони:
У разі необхідності
застосовуються численні додаткові таксони – підтип, надклас, підряд.
3.
Філогенія.
Філогенія –
наука, що вивчає історичний процес розвитку органічного світу (філогенез). Для дослідження
філогенезу сучасна біологія широко використовує новітні технології. Особливо
ефективними є методи з галузі молекулярної біології та генетики й
мікроскопічних досліджень. Також широко використовують математичне моделювання
й побудову філогенетичних дерев.
Філогенетичне дерево – схема, яка відображає еволюційні зв’язки між різними
таксонами, генами
або іншими об'єктами, що мають загального предка.
Неклітинні форми життя. Віруси.
Вірус - це неклітинна форма життя, вони не проявляють ознак життя поза клітиною-хазяїном.
Вірус поза живою клітиною називається віріон.
Віруси відкриті науці у 1982 році Дмитром Іосіфовичем Івановським при дослідженні мозаїчної хвороби тютюну.
Будова вірусу
Нині відомо, що вірус складається з нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК) та білкової оболонки – капсиду. Складні віруси додатково вкриті ліпідною оболонкою.
Розмноження вірусу
Вірус зв’язується з рецепторами на мембрані клітини, проникає в неї та звільняє свій генетичний матеріал, вбудовує свою ДНК (РНК) в ДНК ураженої клітини і починає синтез вірусних білків. Утворюються нові вірусні частинки, які виходять з клітини.
Походження терміну
Вірус перекладається з лат. як «отрута».
Перегляньте відеоурок прокаріоти
Опорний конспект
Запишіть у зошит головне
1977 року американським мікробіологом Карлом Воузом була запропонована трьохдоменна система органічного світу, за якої клітинні форми життя об’єднуються у три домени: Археї, Бактерії та Еукаріоти.

1977 року американським мікробіологом Карлом Воузом була запропонована трьохдоменна система органічного світу, за якої клітинні форми життя об’єднуються у три домени: Археї, Бактерії та Еукаріоти.
Археї відрізняються від Бактерій особливостями РНК та біохімії. їх вважають одними з найдавніших організмів на Землі. Населяють переважно середовища з екстремальними умовами. За організацією є примітивними прокаріотами, але при цьому генетично ближче до еукаріотів і є їхніми безпосередніми предками.
Основні ознаки Архей:
• є винятково одноклітинними організмами;
• мають прокаріотичну бідову клітини (з цитоплазматичних органел — лише нуклеоїд та рибосоми);
• мембрани можуть бути одношаровими;
• клітинна стінка складається із псевдомуреїну;
• джгутик є суцільною білкової ниткою, обертається ліворуч, росте від основи, рухається з використанням енергії АТФ;
• мають унікальні метаболічні процеси: метаногенез, бактеріородопсиновий фотосинтез;
• за екологією: термофіли, галофіти, ацидофіли, алкалофіли, базофіли.
За розмірами клітини Архей від 0,1 до 15 мкм у діаметрі. Можуть бути різної форми: кулі, палички, тонкої нитки, спіралі, диску або бути часточковими, майже прямокутними, плоскими квадратними.
Особливості організації та функціонування бактерій
До цієї групи належать так звані «типові» бактерії, ціанобактерії («синьозелені водорості»), актиноміцети, рикетсії, хламідії, міксобактерії та ін. це найдавніші клітинні організмі, що існують на Землі. Можуть вважатися предками інших доменів — Археїв та Еукаріотів.
Основні ознаки Бактерій:
• одноклітинні, колоніальні й навіть багатоклітинні організми, в тому числі з початковим диференціюванням клітин (до чотирьох функціональних типів в одній багатоклітинній нитці);
• прокаріотична будова клітини (окрім нуклеоїду та рибосом у різних видів можуть бути фотосинтезуючі, нітрогенфіксуючі структури та деякі інші);
• геном не містить білків гістонів;
• мембрани складаються з фосфоліпідів;
• мембрани завжди двошарові, також часто наявна додаткова, периплазматична мембрана, що розташована ззовні від клітинної стінки;
• клітинна стінка містить муреїн, може містити додаткові шари;
• джгутик є порожньою білковою ниткою, обертається праворуч, росте від кінця, рухається з використанням протонного градієнту;
• унікальні процеси: більшість типів бродіння, азотфіксація, фотосинтез на основі бактеріофілу, анаеробне дихання на основі відновлення сполук Сульфуру, Феруму, Мангану, Хлору, Стибію, Арсену;
• живуть у всіх екотопах Землі, переважають за умов нормальної температури, тиску та вмісту кисню.
За формою клітини можуть бути:
кулястими (коки),
паличкоподібними (бацили, клостридії, псевдомонади),
звивистими (вібріони, спірили, спірохети).
Бактеріальна клітина має тільки одну внутрішню порожнину, оточену клітинною мембраною. Мітохондрії, хлоропласти, ендоплазматична сітка, лізосоми, мікротільця та клітинний центр відсутні. Геном представлений нуклеоїдом — довгою молекулою ДНК, замкнутою в кільце.
Бактерії опанували всі середовища життя. Вони поширені у ґрунті, воді, повітрі, поверхні та всередині живих та мертвих організмів. Саме завдяки діяльності бактерій утворилося багато покладів залізної руди, карбонатів та інших корисних копалин, підтримуються запаси кисню та вуглекислого газу в атмосфері.
У деяких живих організмах вони співіснують за принципом симбіозу (морські губки та асцидії, водяна папороть азола, лишайники).
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Продовжуємо готуватися до ДПА.
Вивчити параграф 45,46, вивчити основні поняття та терміни, скласти порівняльну таблицю



Немає коментарів:
Дописати коментар