середа, 18 березня 2020 р.

Неклітинні форми життя: віруси. Прокаріоти

Спочатку перевіримо, як ви засвоїли матеріал попереднього параграфа
Виконайте завдання
Завдання необхідно виконати до  21 березня 12:00 
Повідомте учням
Код доступу 125159
Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

Перегляньте відеоурок Неклітинні форми життя. Віруси.


-  У чому головна відмінність вірусів від інших біологічних об’єктів? Запишіть у зошит
Вірус - це неклітинна форма життя, вони не проявляють ознак життя поза клітиною-хазяїном. 
Вірус поза живою клітиною називається віріон.
Віруси відкриті науці у 1982 році Дмитром Іосіфовичем Івановським при дослідженні мозаїчної хвороби тютюну.
Будова вірусу
Нині відомо, що вірус складається з нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК) та білкової оболонки – капсиду. Складні віруси додатково вкриті ліпідною оболонкою. 
Розмноження вірусу
Вірус зв’язується з рецепторами на мембрані клітини, проникає в неї та звільняє свій генетичний матеріал, вбудовує свою ДНК (РНК) в ДНК ураженої клітини і починає синтез вірусних білків. Утворюються нові вірусні частинки, які виходять з клітини.
Походження терміну
Вірус перекладається з лат. як «отрута». Чому? Ми зараз дізнаємось.
Перегляд відео фрагменту 







Узагальнення і систематизація знань
Виконання інтерактивної вправи з сайту learningapps.org – учні сканують QR-код, виконують вправу, роблять скріншот з виконаним завданням і часом виконання, надсилають їх на електронну адресу вчителя.
1.                     Вставити прощені слова у тексті про будову і роль вірусів.
2.                     Утворити таксони царства тварини.
3.                     Упорядкування таксонів царства Рослини.
4.                     Розподіл представників груп за доменами.
Вправа з хмарою слів – учні складають розповідь зі слів, які є у хмарці за поданим планом.

1.                     Назва домену.
2.                     Три царства домену.
3.                     Коротке порівняння  царств.
Перегляньте відеоурок прокаріоти



Опорний конспект Запишіть у зошит

     1977 року американським мікробіологом Карлом Воузом була запропонована трьохдоменна система органічного світу, за якої клітинні форми життя об’єднуються у три домени: Археї, Бактерії та Еукаріоти.
     Археї відрізняються від Бактерій особливостями РНК та біохімії. їх вважають одними з найдавніших організмів на Землі. Населяють переважно середовища з екстремальними умовами. За організацією є примітивними прокаріотами, але при цьому генетично ближче до еукаріотів і є їхніми безпосередніми предками.
Основні ознаки Архей:
• є винятково одноклітинними організмами;
• мають прокаріотичну бідову клітини (з цитоплазматичних органел — лише нуклеоїд та рибосоми);
• мембрани можуть бути одношаровими;
• клітинна стінка складається із псевдомуреїну;
• джгутик є суцільною білкової ниткою, обертається ліворуч, росте від основи, рухається з використанням енергії АТФ;
• мають унікальні метаболічні процеси: метаногенез, бактеріородопсиновий фотосинтез;
• за екологією: термофіли, галофіти, ацидофіли, алкалофіли, базофіли.
     За розмірами клітини Архей від 0,1 до 15 мкм у діаметрі. Можуть бути різної форми: кулі, палички, тонкої нитки, спіралі, диску або бути часточковими, майже прямокутними, плоскими квадратними.
     Археї, за останніми дослідженнями, містять два царства та одинадцять відділів:
1) царство Еуриархеоти з відділами Euryarchaeota, Nanoarchaeota, Aenigmarchaeota, Diapherotrites, Nanohaloarchaeota та Pacearchaeota;
2) царство Протеоархеоти з відділами Crenarchaeota, Aigarchaeota, Korarchaeota, Thaumarchaeota та Lokiarchaeota.
Приклади груп екологічних груп Архей:
• метаногени — в процесі метаболізму перетворюють водень та вуглекислий газ на метан;
• галофіли — добре себе почувають у солоних середовищах;
• термоацидофіли — добре розвиваються у сильнокислих місцях та за високих температур (до 120 °С).
Особливості організації та функціонування бактерій
     До цієї групи належать так звані «типові» бактерії, ціанобактерії («синьозелені водорості»), актиноміцети, рикетсії, хламідії, міксобактерії та ін. це найдавніші клітинні організмі, що існують на Землі. Можуть вважатися предками інших доменів — Археїв та Еукаріотів.
Основні ознаки Бактерій:
• одноклітинні, колоніальні й навіть багатоклітинні організми, в тому числі з початковим диференціюванням клітин (до чотирьох функціональних типів в одній багатоклітинній нитці);
• прокаріотична будова клітини (окрім нуклеоїду та рибосом у різних видів можуть бути фотосинтезуючі, нітрогенфіксуючі структури та деякі інші);
• геном не містить білків гістонів;
• мембрани складаються з фосфоліпідів;
• мембрани завжди двошарові, також часто наявна додаткова, периплазматична мембрана, що розташована ззовні від клітинної стінки;
• клітинна стінка містить муреїн, може містити додаткові шари;
• джгутик є порожньою білковою ниткою, обертається праворуч, росте від кінця, рухається з використанням протонного градієнту;
• унікальні процеси: більшість типів бродіння, азотфіксація, фотосинтез на основі бактеріофілу, анаеробне дихання на основі відновлення сполук Сульфуру, Феруму, Мангану, Хлору, Стибію, Арсену;
• живуть у всіх екотопах Землі, переважають за умов нормальної температури, тиску та вмісту кисню.
Сучасна класифікація бактерій:
1) група царств «Давні бактерії» з відділами Водневі бактерії, Термотоги, «Дейнококкус-Термус», Диктіогломуси, Фузобактерії;
2) царство Terrobacteria з відділами ціанобактерії, Грампозитивні бактерії, Зелені несіркобактерії, Термомікробіуми, Актинобактерії;
3) царство Hydrobacteria з відділами Зелені сіркобактерії, Бактеріоїди, Фібробактери, Планктоміцети, Верукомікробіуми, Хламідії, Нітроспіри, Термодесульфобактрії, Ацидобактерії, Хризогенети, Деферибактери, Протеобактерії, Спірохети. Середні розміри клітин бактерій — від 0,5 до 5 мкм. Найбільша відома бактерія Thiomargarita namibiensis має розмір 750 мкм (0,75 мм). Найменша Mycoplasma mycoides — 0,1-0,25 мкм, що відповідає розмірам великих вірусів (наприклад, тютюнової мозаїки, коров’ячої віспи або грипу).
За формою клітини можуть бути кулястими (коки), паличкоподібними (бацили, клостридії, псевдомонади), звивистими (вібріони, спірили, спірохети), рідше — зірчастими, тетраедричними, кубічними, С-подібними або О-подібними. Одноклітинні форми можуть утворювати скупчення — плівки, що скріплені слизом. Багатоклітинні — утворювати нитки, у тому числі з диференційованими клітинами.
Бактеріальна клітина має тільки одну внутрішню порожнину, оточену клітинною мембраною. Мітохондрії, хлоропласти, ендоплазматична сітка, лізосоми, мікротільця та клітинний центр відсутні. Геном представлений нуклеоїдом — довгою молекулою ДНК, замкнутою в кільце.
Бактерії опанували всі середовища життя. Вони поширені у ґрунті, воді, повітрі, поверхні та всередині живих та мертвих організмів. Саме завдяки діяльності бактерій утворилося багато покладів залізної руди, карбонатів та інших корисних копалин, підтримуються запаси кисню та вуглекислого газу в атмосфері.
У деяких живих організмах вони співіснують за принципом симбіозу (морські губки та асцидії, водяна папороть азола, лишайники).
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити параграф 46, с. 195 дати письмові відповіді на запитання, скласти порівняльну таблицю або діаграму Вена
Приклад таблиці
Картинки по запросу "порівняльна характеристика архей та бактерій таблиця"

Зворотній зв’язок
Всі завдання виконувати в робочому зошиті, обов’язково писати дату виконання завдання. Фото виконаних  завдань присилати мені особистими повідомленями у VIBER (0955320031) або на електронну пошту vvn1602@gmail.com
Строк виконання завдання 20.03.2020 Кожного наступного дня оцінка буде нижчою.
Обов’язково!
Залиште коментар під дописом завдання Будь-який. Смайлик, наприклад, або "Дякую". За коментарем я бачитиму хто вже працює з матеріалом.

Немає коментарів:

Дописати коментар